Адаптер для microSD карт пам’яті. А що всередині?

Люблю я мати всякі штукенції які допомагають при ремонті комп’ютерної техніки. Переривав якось інтернет)) і знайшов одне оголошення, що чувак продає кілька адаптерів для карточок по халявній ціні. Навіть дешевше ніж якби замовити напряму із Китаю). Передзвонив, домовились. Обмінялись – перехіднички на паперики))). Перевірив їх на працездатність. Один із трьох виявився неробочим. Викинути завжди встигнемо), а от глянути що там всередині мені і самому було цікаво. І так ясно що ніяких мікросхем тупо перехідні контакти. Але про все по порядку. Ось перед нами винуватець якого ми поламаємо))).

Гарненький перехідник, нічого не скажеш)). Але бракований скотина)). Ножик в руки і вперед). Зразу перед очима відкрились гарнесенькі металеві контаткики. Що за метал грім його знає.. Не то сталь залужена, бо на латунь не схоже. В живу занадто білі контакти…

Ламаємо далі. Ось саме серце перехідника. Думаю його можна було б і взагалі до ладу довести. Контакти попідгинати і на тому все. Але не було бажання гратися з такою фігньою. Тим більше що в наявності маю ще два робочі різних фірм виробників.

Як видно – банальний адаптер з маленької карти пам’яті на велику. Я взагалі не прихильник тих всяких перехідників. Треба зразу купувати карту таку як треба по розміру. Це вже крайності, щоб дані поперекидати ітд. Нижче для порівняння схематичне зображення кількох видів карт).

На разі все. До нових ламань)).