Адаптер для microSD карт пам’яті. А що всередині?
Люблю я мати всякі штукенції які допомагають при ремонті комп’ютерної техніки. Переривав якось інтернет)) і знайшов одне оголошення, що чувак продає кілька адаптерів для карточок по халявній ціні. Навіть дешевше ніж якби замовити напряму із Китаю). Передзвонив, домовились. Обмінялись – перехіднички на паперики))). Перевірив їх на працездатність. Один із трьох виявився неробочим. Викинути завжди встигнемо), а от глянути що там всередині мені і самому було цікаво. І так ясно що ніяких мікросхем тупо перехідні контакти. Але про все по порядку. Ось перед нами винуватець якого ми поламаємо))).
Гарненький перехідник, нічого не скажеш)). Але бракований скотина)). Ножик в руки і вперед). Зразу перед очима відкрились гарнесенькі металеві контаткики. Що за метал грім його знає.. Не то сталь залужена, бо на латунь не схоже. В живу занадто білі контакти…
Ламаємо далі. Ось саме серце перехідника. Думаю його можна було б і взагалі до ладу довести. Контакти попідгинати і на тому все. Але не було бажання гратися з такою фігньою. Тим більше що в наявності маю ще два робочі різних фірм виробників.
Як видно – банальний адаптер з маленької карти пам’яті на велику. Я взагалі не прихильник тих всяких перехідників. Треба зразу купувати карту таку як треба по розміру. Це вже крайності, щоб дані поперекидати ітд. Нижче для порівняння схематичне зображення кількох видів карт).