Як провести інтернет до смітника.)) Або яке ж воно буденне життя ТТІ.

Щоб розкинути інтернет по всьому місті – найкраще підходить оптоволокно. Це кабель всередині якого скло по якому передається світло. Поки – це самий ідеальний варіант передачі даних. Нема електромагнітних наводок від грози, швидкість передачі даних дуже велика!! І саме головне все стабільно!! Сьогодні глянемо на один з буденних днів хлопаків з ТТІ. А саме – прокладання оптоволокна. Перед нами “маленька” котушка на якій всього на всього два кілометри кабелю який потрібно було прокласти за день.

І так, шо маєм:

• маса котушки з кабелем 245 кіло
• маса самого кабелю 140 кіло

Купка невеличка))).

Як все проходить? Хлопці лізуть на стовпи і затягують основу до якої буде далі чіплятися кріплення яке триматиме оптоволоконний кабель. Ось воно кріплення нижче. Воно працює в ролі гарпуна, чим більший натяг кабелю тим більше воно стопорить кабель!

Маленький запас))), все інше позабирали.

Ось і робочий процес. Драбини в руки і вперед по стовпам. Одні витягують кабель з тої дерев’яної котушки, інші підтягують, треті закидають кабель у кріплення і протягують від стовба до стовба.

Ну а тут – хлопака молодець))). Драбина власне вперта в сам оптоволоконний кабель. Лізти було мусово, бо купа гілляк а кабель має бути рівномірно натягнутий без перекосів.

Паралельна робота,  я тут тільки фоткаю)).

А кабелю то ще не почати край). І це все мусово було за день протягнути.

Метрів так… до фіга))). Високо. Ось так хлопаки ризикують щоб в місті був інтерет.

А тут власне вимотаний кабель із котушки.

Кабель мусово вимотувати. Тоді набагато легше його протягувати на сотні метрів. Котушку переносити не можна. Це якраз середина маршруту. На цьому етапі повністю вимотувалась котушка щоб можна було вести його в другу сторону.

Ще один ракурс.

Ну а далі почалися приколи. Ось вона кінцева точка)))). Клієнт має сидіти в смітнику і лазити в інтернеті)))).

Хе-хе)))).

Жарти жартами, а оптику треба було тягнути далі. Ще добрих півкілометра якщо не більше. Надворі уже сутеніє та холоднішає. Навколо купа людей. Мусово слідкувати щоб ні машини кабель не переїхали ні щоб він пошкодився десь. Оптику не можна різко згинати – вона зламається і тоді вся робота коту під хвіст. Все вимагає акуратності.

Уже в повній темноті був фінал. Горіло все освітлення на стовбах у місті.

Маршрут: р-н хлібзаводу – старий Гурком.

Так що ось так то. Ви сидите собі у своїх комп’ютерах, ноутбуках, планшетах ітд. А хлопці пашуть як коняки).