Звідки Інтернет у провайдерів?

Сьогодні майже кожної людини є комп’ютер, планшет чи інший високотехнологічний пристрій який можна і треба підключити до інтернет. Що ми і робимо). Без інтернету наші “цацки” нецікаві!

Інтернет – двома словами – це мережа мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних та глобальних приватних та публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов’язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Кожна складова мережа встановлює свої власні стандарти. Інтернет нам постачають провайдери.

А от Звідки Інтернет у провайдерів? Де вони його беруть? Давайте розберемось).

Уявимо, що сусіди по під’їзду вирішили з’єднати свої комп’ютери в мережу, щоб разом грати в Counter-Strike і обмінюватися фільмами чи музикою. З’єднали свої комп’ютери кабелями до одного спільного комутатора. Що вийшло? Правильно – мережа. Два і більше комп’ютери – це вже і є мережа. У сусідньому під’їзді хлопаки теж таке вчудили. А що якщо таке зроблять всі люди у всіх будинках у всьому світі? Кругом будуть тисячі мереж.

У являємо далі). Дійшло до того? щоб організувати чемпіонат по Counter-Strike між під’їздами взяли кабель і об’єднали комутатори в одну мережу. Потім об’єднали будинки, об’єднали міста, об’єднали країни, об’єднали континенти і вийшла всесвітня комп’ютерна мережа, де кожен може зв’язатися з кожним. Хотіли як краще, а вийшов Інтернет.))

У результаті все виглядає десь так, любуйтесь:

Ця краса – повна карта інтернета станом на 2003 рік. Взята з сайту http://opte.org/maps/.

Кожна зірка – це мережа і всі вони з’єднанні між собою.

Ну що, розворушимо гніздо провайдерів і взнаємо що як і куди). Є три класи провайдерів:

• Tier-1 — оператор, который имеет доступ к Интернету исключительно через пиринг-соединения;
• Tier-2 — оператор, который имеет доступ к части Интернета через пиринг-соединения, но покупает IP-транзит для доступа к остальной части Интернета;
• Tier-3 — оператор, который для доступа к Интернету использует исключительно каналы, которые покупает у других операторов.

Виглядає структура так:

 

Компанії провайдери першого рівня, або Tier-1.

Ітак, по даним на січень 2014 року, дані взято ТУТ, є 13 провайдерів класу Tier-1, або першого рівня:

1. AT&T
2. CenturyLink (formerly Qwest and Savvis)
3. Cogent (formerly PSINet)
4. GTT (formerly Tinet)
5. Deutsche Telekom
6. Level 3 Communications (formerly Level 3 and Global Crossing)
7. NTT Communications (formerly Verio)
8. Sprint
9. Tata Communications (Acquired Teleglobe)
10. Seabone (Telecom Italia Sparkle)
11. TeliaSonera International Carrier
12. Verizon Business (formerly UUNET)
13. XO Communications

Це ті, на кому тримається інтернет – міжконтинентальні глобальні оператори з десятками тисяч кілометрів оптики на дні океанів і терабайтами трафіку в секунду між континентами. Між собою ці компанії змінюються трафіком безкоштовно. А заробляють вони на тому, що продають канали провайдерам нижчих рівнів і в окремих випадках великим споживачам. З іншими клієнтами такі кити інтернету працюють зазвичай через провайдерів нижчих рівнів, але у випадках з великими багатими сайтами з величезним трафіком, як фейсбук, наприклад, Гугл (зазвичай від тисяч мегабіт в секунду) продають канал безпосередньо. Тарифікація у таких провайдерів за симетричний (або асиметричний залежно від того, хто як домовився, і кому, що треба) канал – який споживачі трафіку завантажують зазвичай повністю.

Всі провайдери першого рівня разом взяті, складають кластер який забезпечує  повноцінний доступ до всього інтернету.

Кому цікаво – карту трансконтинентальних ліній можна подивитися ТУТ.

Компанії провайдери другого рівня, або Tier-2.

Наступний рівень провайдерів – Tier-2. Зазвичай це «національні» оператори рівня країни чи групи країн регіону. Наведу десятку найбільших провайдерів України в порядку спадання починаючи з найбільшого:

1. Укртелеком
2. Київстар
3. Воля
4. Триолан
5. Датагруп
6. Вега
7. НПП Тенет
8. Фрегат СП
9. Фринет
10. Ланет

Всі ці провайдери з іншими країнами намагаються зробити прямі з’єднання IX з іншими tier-2 (у інших країнах), або купують зв’язність загальносвітову у tier-1, а найчастіше, мають суміш платних tier-1 каналів з безкоштовним обміном трафіком на точках обміну трафіком IX з іншими tier-2 операторами.

 

Компанії провайдери третього рівня, або Tier-3.

Наступний рівень провайдерів – Tier-3 і безтірні – це основна маса провайдерів і локальних мереж. Вони доносять Інтернет масам. Інтернет для перепродажу вони або купують у tier2 операторів, або обмінюються безкоштовно паритетними включеннями один з одним безпосередньо або на точках обміну трафіком з іншими Tier-3 провайдерами.

Ціни на трафік у таких провайдерів варіюються від безкоштовно (у локальній мережі провайдера) до дуже дорого (покриваючи витрати на операторів вищого рівня). Такими провайдерами може стати кожен бажаючий. От я наприклад, беру інтернет від ОГО (Укртелеком) і роздаю кільком сусідам. Разом дешевше і вигідніше).

 

 

Українська мережа обміну інтернет-трафіком

Мережа обміну інтернет-трафіком (UA-IX) – дочірнє підприємство Інтернет Асоціації України (ІНАУ), створене на основі мережі обміну трафіком, яка працює з серпня 2000.

Мережа забезпечує максимальну зв’язність мереж українських провайдерів і ефективний обмін трафіком між ними за найкоротшими маршрутами, без виходу в закордонні мережі.

В Україні така головна точка – UA-IX – за її комерціалізацію теж йде запекла боротьба. Хоча починалося все зовсім по простому – UA-IX, була створена влітку 2000 року і є дочірнім підприємством Інтернет-асоціації України (ІнАУ), яка з’явилася приблизно тоді ж. Зараз вже важко сказати, що саме було першим. Між тим Сергій Поліщук, технічний адміністратор і головний ідеолог UA-IX майже всерйоз запевняє, що першим було пиво.

Є ржачний факт: на перших зборах по створенню мережі були присутні системні адміністратори восьми інтернет-провайдерів, біла дошка, маркери і необмежена кількість пива. Одночасно проходили збори керівників компаній, де обговорювалися «політичні» умови. «Технарі» ж тим часом знайшли «красиву» схему, намалювали структуру мережі, продумали схему взаємодій, і, таким чином, завдяки пиву, і народилася українська точка обміну трафіком. Тільки завдяки таким точкам обміну трафіку – провайдери мають можливість робити тарифні плани до 100 грн за мегабітні канали.

Українська мережа обміну Інтернет-трафіком (UA-IX) є членом Euro-IX – міжнародної Асоціації, яка об’єднує сорок мереж обміну трафіком, розташованих в 23 країнах світу з метою розвитку, зміцнення та удосконалення спільноти точок обміну трафіком (IXP).

UA-IX є членом Асоціації поряд з аналогічними організаціями з інших країн, таких як:

• Голландія (AMS-IX)
• Великобританія (LINX)
• Німеччина (DE-CIX)
• Росія (MSK-IX)

За кількістю активних пірінгових відносин UA-IX займає 9 місце з 40. Відмінною особливістю UA-IX є найкраще співвідношення вартість / швидкість підключення, а також найвища концентрація унікальних автономних систем що не беруть участь в інших точках обміну трафіком (97%).

Участь в Асоціації сприяє відкритому обміну досвідом та новими ідеями, дозволяє координувати розвиток UA-IX з урахуванням європейського досвіду і в повній відповідності з міжнародними стандартами, надає доступ до тематичних зборам комітетів і on-line ресурсам.

Так що, тепер ви в курсі звідки береться інтернет у наших провайдерів.  Знаєм також, що не так просто залишити країну без інтернету. Якщо одного провайдера “задушать”, то інтернет піде через інших. На разі все).

Використані матеріали:

Частину матеріалу взято ТУТ. Частину з Вікіпедії, частина з глубин нету і решта власні знання.